Перед тим, як розглянути деталі зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні в умовах воєнного стану, важливо відзначити, що, незважаючи на труднощі, ЗЕД продовжує активно розвиватись. Деякі напрями, такі як експорт IT-послуг та імпорт послуг у сфері перевезення вантажів, ремонтних робіт та будівництва, навіть набирають обертів.

Умови обліку та здійснення ЗЕД-послуг: ПДВ та валютний контроль

Перш за все, розглянемо документальне оформлення експорту/імпорту послуг. В основному, зовнішньоекономічна операція оформляється шляхом укладення ЗЕД-контракту, який може бути як письмовим, так і електронним. Для деяких послуг (крім логістичних) це може бути прийняття публічної оферти або виставлення рахунку (інвойсу). В останній час вимоги регулятора до оформлення ЗЕД-послуг були значно спрощені: правильно оформлений рахунок-фактура (інвойс) може прирівнюватися до акту приймання-передачі послуг, якщо підтверджена його оплата відповідними документами. Інвойс може бути складений як у паперовій, так і в електронній формі і повинен містити реквізити для ідентифікації операції та її учасників (Лист Мінфіну від 16.02.17 р. № 31-11410-06-5/4339).

При оформленні операцій, що оподатковуються ПДВ, важливо виділяти суму ПДВ у ЗЕД-контракті та інших первинних документах. Якщо цього не зробити, контролюючі органи можуть нарахувати додатковий ПДВ на зазначену вартість у документах. Важливо пам’ятати, що об’єктом оподаткування ПДВ є лише послуги, місце постачання яких розташоване на території України. Це стосується послуг, пов’язаних із рухомим та нерухомим майном, культурних та мистецьких послуг тощо. Інші послуги визначаються за місцем реєстрації постачальника.

Банки, як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, контролюють дотримання термінів міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями. Граничний термін розрахунків сьогодні становить 120 календарних днів (Постанова НБУ від 07.06.2022 № 113).

Недотримання цього строку призводить до стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаних коштів за договором (п.5 ст.13 ЗУ 2473-VIII від 01.04.2023). Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором. Обмеження термінів не поширюється на імпорт товарів і послуг, якщо сума операції менша за 400 000 грн (ст. 20 Закону № 361).

Граничні строки валютного контролю не поширюються на операції з експорту послуг (крім страхових і логістичних) та об’єктів права інтелектуальної власності з 01.03.2017 року, проте це не стосується робіт.

Імпорт послуг: законодавча база та перелік

З огляду на воєнний стан, Кабмін значно обмежив можливість проведення розрахунків за ЗЕД, зокрема щодо імпорту послуг. Проте 22.07.2022 р. Постановою КМУ №814 було внесено зміни до Переліку послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, що підлягають імпорту.

З переліку послуг виключено розрахунки за договорами лізингу транспортних засобів, рекламну діяльність, оренду автотранспорту та ліцензійні договори, включаючи роялті. Додано послуги з ремонту бурового обладнання, телеметричних систем, хостингу електронної реєстраційної форми, надання персоналу компаніями-нерезидентами для резидентів України тощо.

Перелік товарів критичного імпорту скасовано 09.07.2023 (постанова КМУ №761), проте перелік послуг критичного імпорту залишається чинним з врахуванням вищезазначених змін.

Експорт послуг: законодавча база та правила обліку

Базою оподаткування експорту послуг є договірна (контрактна) вартість із урахуванням мінімальної бази, визначеної ст. 188 ПКУ. На послуги з місцем надання на території України нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20% (п. 187.1 ПКУ).

На послуги нерезиденту із місцем постачання в Україні слід оформлювати ПН, яка підлягає реєстрації в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).

Звітність суб’єктів ЗЕД

Суб’єкти ЗЕД ведуть бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність для органів Державної статистики України. Для бухгалтерського обліку використовуються план рахунків та інструкція про його використання з відповідними змінами, що відображають специфіку ЗЕД. Результати ЗЕД відображаються у річній фінансовій звітності.

Банківсько-кредитні установи, що здійснюють кредитування суб’єктів ЗЕД, мають право на одержання інформації про фінансовий стан та платоспроможність суб’єктів. Аудит ЗЕД здійснюється уповноваженими незалежними аудиторськими організаціями відповідно до чинних нормативних актів.