Зміни податкового законодавства та їх наслідки

9 травня Верховна Рада України ухвалила Закон №10168−2, згідно з яким протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після його завершення, до платників податків не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першого-восьмого пункту 120.7 ст. 120 Податкового кодексу. Ця норма стосується відповідальності за неподання, несвоєчасне подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК), а також за неподання повідомлень про КІК.

Поки закон очікує на підпис президента та набрання чинності, розглянемо, які наслідки для платників податків матимуть ці зміни.

На конференції «КІК & ТЦУ: помилки та наслідки», організованій Асоціацією адвокатів України 17 травня, представники Податкової служби України надали детальні роз’яснення щодо поточної ситуації зі звітуванням по КІК та торкнулися питань штрафів і внесених змін.

ДПС трактує ці зміни як відтермінування, а не скасування штрафів. Важливо підкреслити, що тимчасове незастосування штрафів не звільняє платників від обов’язку звітування по КІК та сплати податку з скоригованого прибутку КІК. Попри відстрочку застосування штрафів, пошук іноземних доходів триває. Для контролюючих осіб, які вирішили не звітувати по КІК, залишається ризик розкриття їх закордонних прибутків. Декларації про майновий стан та доходи, документація з трансфертного ціноутворення, обмін інформацією з іншими державами в рамках CRS, міжнародні бази даних (Orbis, YouControl тощо) спрямовані на пошук додаткових об’єктів оподаткування.

Тим, хто не подав звітність до 1 травня 2024 року, наполегливо рекомендую сприйняти зазначені законодавчі зміни як можливість подати її без ризику штрафу за прострочку.

Контролюючим особам, які до 1 травня 2024 року подали скорочений звіт по КІК і планують не подавати повний звіт, варто врахувати, що податкова зробить все можливе для визначення бази оподаткування для таких КІК. Уникнути надання фінансової звітності не вдасться, попри неподання повного звіту.

Для тих, хто встиг подати повну звітність до 1 травня 2024 року, ДПС радить ще раз перевірити її та, у разі необхідності, подати уточнення.

За даними ДПС, найпоширенішою помилкою у поданих звітах було некоректне визначення виду контролю — помилкове зазначення себе фактичним контролером. Нагадаю, що формально-юридичний контроль вказується, коли ім’я контролюючої особи міститься у корпоративних та/або інших документах компанії. При зазначенні фактичного виду контролю необхідно вказати хоча б одну із перелічених підстав такого контролю. Іншими важливими пунктами є валютний курс та коректність заповнення пунктів 29−32 звіту.

Попри відсутність штрафів за некоректне відображення даних у звіті, існують ризики неподавання уточнень і виправлення помилок. Основний — зайва зацікавленість податкових органів вашою іноземною компанією. Під час конференції податкова попередила, що відпрацювання поданих звітів буде проводитися на рандомно обраній фокус-групі шляхом направлення повідомлень в електронний кабінет платника податків і запитів для надання додаткових роз’яснень.

Висновки

1. Штрафи за неподання звітності по КІК не відмінено, а лише відтерміновано.
2. Контролюючим особам, які ще не подали звіт по КІК, варто скористатися можливістю подати його без ризику штрафу за несвоєчасне подання.
3. Контролюючим особам, які вже подали звіт по КІК, слід приділити увагу коректності його заповнення та, у разі необхідності, подати уточнення.