Новий податковий контроль для онлайн-продавців: що передбачає законопроєкт
У квітні 2025 року в Україні було зареєстровано законопроєкт №10168, який запроваджує нові правила оподаткування для фізичних осіб, що продають товари або надають послуги через цифрові платформи. Йдеться про імплементацію директиви ЄС DAC7 та виконання зобов’язань у межах меморандуму з МВФ. Законопроєкт спрямований на створення системи автоматичного обміну податковою інформацією та гармонізацію з податковими практиками ЄС.
Що передбачає законопроєкт?
Ключова ідея — зобов’язати операторів цифрових платформ передавати до Державної податкової служби України (ДПСУ) інформацію про доходи фізичних осіб, які використовують ці платформи для отримання доходів. Законопроєкт передбачає адаптацію механізмів, аналогічних до європейської директиви DAC7.
Передбачається:
- перевірка та ідентифікація користувачів-платформ;
- подання звітності операторами платформ до ДПСУ;
- щорічна передача інформації щодо обсягу доходів, кількості транзакцій, типу наданих послуг тощо.
Кого це стосується?
Фізичних осіб, які здійснюють діяльність через понад 50 цифрових платформ, зокрема OLX, Prom, Booking.com, Bolt, Uber, BlaBlaCar, Etsy, Amazon, Fiverr, Upwork, Glovo тощо.
Види діяльності:
- оренда нерухомості (житлової або комерційної);
- продаж товарів;
- надання особистих послуг (догляд, ремонт, навчання тощо);
- здача в оренду транспортних засобів.
Яка ставка податку?
Законопроєктом пропонується:
Пільгова ставка — 5% ПДФО + 5% військового збору (разом 10%) за таких умов:
- спеціальний банківський рахунок для звітної діяльності;
- відсутність статусу самозайнятої особи або ФОП;
- відсутність найманих працівників;
- річний дохід не перевищує 834 мінімальні зарплати (у 2025 році — близько 6,7 млн грн);
- не торгує підакцизними товарами.
Загальна ставка — 18% ПДФО + 1,5% військового збору, якщо хоча б одна з умов не виконана.
Чи буде звільнення від оподаткування дрібних транзакцій?
Так. Якщо фізична особа за рік:
- здійснила не більше трьох продажів;
- загальна сума — не перевищує 2000 євро;
вона не зобов’язана відкривати спеціальний рахунок і може використовувати власні особисті рахунки без автоматичного включення до звітності.
Як працюватиме банківський контроль?
ДПСУ отримує право запитувати у банків інформацію щодо спеціальних рахунків, включаючи:
- зарахування коштів;
- ідентифікацію платників;
- призначення платежів;
- номери рахунків та інші реквізити контрагентів.
Це правило ґрунтується на погодженні користувача при відкритті спецрахунку. Така практика узгоджена із вимогами AML/CTF та аналогічна регулюванням у ЄС.
Чи це вимога МВФ?
Так. Законопроєкт №10168 входить до “структурних маяків” меморандуму з МВФ. Зобов’язання України полягало у реєстрації відповідного законопроєкту до кінця квітня 2025 року. Це зобов’язання виконано. Проте ухвалення документа — окремий етап, який залежатиме від позиції комітетів Верховної Ради та результатів доопрацювання.
Позиція експертів
За словами Андрія Забловського (Рада підприємців при Кабміні), до другого читання можуть бути внесені значні зміни, оскільки є багато технічних питань щодо адміністрування, обсягу доступу податкової до банківських даних, подвійного оподаткування та координації із платформами, які не мають представництва в Україні.
Коментар GLS Law
Ухвалення цього законопроєкту значно змінить підхід до оподаткування цифрової економіки. Якщо ви:
- здаєте житло через Booking;
- надаєте послуги на Upwork чи Fiverr;
- працюєте з клієнтами через Etsy, Amazon, OLX;
- водите через Bolt або Uber;
- здаєте авто в оренду або ведете мікробізнес через Prom —
вам необхідно оцінити:
- чи підпадає ваша діяльність під нову звітність;
- чи вигідно вам використовувати пільгову ставку;
- як правильно оформити спецрахунок і побудувати облік.
GLS Law пропонує:
- правовий аналіз кейсу;
- супровід відкриття спецрахунку;
- податкове структурування під нові правила;
- розрахунок ризиків подвійного оподаткування
