Податок на репатріацію за інженерні послуги: коли платити, а коли — ні
Робота з іноземними підрядниками — звична практика для українського бізнесу. Але коли мова заходить про так званий “інженіринг” у договорах з нерезидентами, постає питання: чи потрібно платити 15% податку на доходи нерезидента? І що робити, якщо довідки про податковий резидентський статус іноземця немає?
Розбираємося разом із юристами GLS Law.
Що таке “інженіринг” для податкового кодексу?
Згідно з підпунктом 141.4.1 ПКУ, виплата доходів нерезидентам за певними послугами підлягає оподаткуванню податком на репатріацію (15%). До таких послуг входять, зокрема, інжинірингові. Але важливо не плутати податкове визначення “інженірингу” з загальнобізнесовим. У ПКУ під “інжинірингом” розуміються послуги, пов’язані з розробкою проєктів, дослідженнями, консультаціями в сфері будівництва, нерухомості або технологій.
Проте часто в договорах з іноземними підрядниками “інженірингом” називають зовсім інші речі — наприклад, технічну підтримку обладнання, монтаж, налаштування чи аудит. Саме тому важливо уважно аналізувати зміст договору, а не лише його назву.
Коли податок на репатріацію НЕ сплачується?
Ключ до звільнення від 15% податку — це довідка про податкове резидентство іноземного контрагента і правильно укладена конвенція про уникнення подвійного оподаткування.
Наприклад, якщо ваш контрагент — компанія з Німеччини, з якою в України є чинна податкова конвенція, і він надасть довідку про податкове резидентство, ви можете застосувати ст. 7 цієї конвенції. У такому випадку — дохід за договором з нерезидентом не оподатковується в Україні, якщо не виникає постійне представництво.
Що це означає на практиці:
🔹 Договір називається “Engineering services agreement”
🔹 Послуги — це технічна інспекція обладнання
🔹 Немає постійного представництва
🔹 Є довідка про резидентство
➡️ Податок на репатріацію — НЕ сплачується
А якщо довідки про резидентство немає?
Це типова ситуація. Контрагент затягує з видачею довідки, або ви її не вимагали з самого початку. Що тоді?
На жаль, за формальним підходом податкова має право нарахувати податок на репатріацію. Але у GLS Law ми пропонуємо інший захист:
🔸 Проаналізувати предмет договору:
Якщо послуги не підпадають під визначення “інженірингу” в ПКУ, тоді вони не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 141.4.1. Позиція: назва послуги не є вирішальною — важливий зміст.
🔸 Визначити місце надання послуг:
Якщо послуги виконувались виключно за межами України, то за певних умов вони не є об’єктом для оподаткування в Україні.
🔸 Довести, що дохід — це інший вид активної послуги:
Інженерні послуги згідно з ПКУ — це вузька категорія. Наприклад, монтаж або дистанційний аудит — це вже не “інженіринг”.
У практиці GLS Law є кейси, де навіть за відсутності довідки ми успішно доводили, що об’єкт оподаткування відсутній, а отже, податок не підлягає сплаті.
Висновки
✅ Не кожен інженіринг — це податок на репатріацію.
✅ Важливо аналізувати предмет договору, а не його назву.
✅ Наявність довідки про резидентство — ключовий захисний документ.
✅ У разі її відсутності — можна захищатися через зміст договору і практику ПКУ.
Працюєте з іноземними підрядниками? Не ризикуйте: консультуйтеся до укладання контрактів.
