Втрата податкового резидентства України: аналіз рішення суду
16 жовтня 2024 року відбулося рішення суду у справі № 280/3288/24, яке викликало широкий резонанс серед експертів у сфері податкового права. У цьому випадку суд розглядав питання втрати податкового резидентства України фізичною особою, яка проживає та веде бізнес у Німеччині. Розглянемо ключові аспекти цього рішення, позиції сторін і наші рекомендації.
Факти справи
Позивач, фізична особа:
Проживає у Німеччині з червня 2023 року.
Почав створювати бізнес у ФРН і планує реєстрацію власної компанії.
Має довідку, яка підтверджує його податкове резидентство у Німеччині.
Інформація митних органів засвідчує, що він залишив Україну 21 червня 2023 року.
Разом із цим, у позивача залишилася нерухомість в Україні, що було враховано судом як аргумент на користь збереження його резидентства в Україні.
Позиція суду
Суд дійшов висновку, що:
1. Наявність нерухомості в Україні є підставою для збереження податкового резидентства. Суд посилається на дані реєстрів, які свідчать про те, що фізична особа має майно на території України.
2. Статус тимчасового захисту у Німеччині не є підставою для втрати статусу резидента України. Українське законодавство визначає, що навіть за умов тимчасового проживання за кордоном резидентський статус залишається в Україні, якщо виконуються умови Податкового кодексу.
3. Суд не врахував аргументи позивача щодо центру життєвих інтересів у Німеччині, включаючи його бізнес і сімейні зв’язки.
Чому це рішення викликає питання?
1. Нерухомість як критерій постійного проживання
Відповідно до міжнародних стандартів, наявність нерухомості не є визначальним фактором для встановлення місця податкового резидентства. Важливішими є фактичне місце проживання та центр життєвих інтересів. Нерухомість в Україні може розглядатися як інвестиційний актив, а не як місце проживання.
2. Центр життєвих інтересів
Позивач представив докази, що його економічні інтереси та сім’я знаходяться у Німеччині, проте суд не взяв до уваги ці факти. Це суперечить принципам визначення податкового резидентства, зокрема Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Німеччиною.
3. Тимчасовий захист
Статус тимчасового захисту не є фактором, який автоматично залишає особу резидентом України. Навпаки, він підтверджує легальне перебування особи в іншій країні.
Наші рекомендації
Це рішення демонструє важливість ретельної підготовки до оскарження податкових консультацій, пов’язаних із резидентським статусом. Ось кілька порад для тих, хто перебуває в схожій ситуації:
1. Збирайте максимально можливу доказову базу.
Підтвердження проживання за кордоном (договір оренди житла, комунальні рахунки).
Документи, які підтверджують ведення бізнесу або отримання доходу за межами України.
Довідки про податковий резидентський статус у новій країні.
2. Посилайтесь на міжнародні норми.
Використовуйте положення Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Застосовуйте практику ОЕСР щодо визначення резидентства.
3. Звертайтесь до фахівців.
Консультації з юристами та податковими консультантами допоможуть побудувати аргументовану правову позицію.
Висновок
Це рішення суду підкреслює важливість детального аналізу кожної справи, пов’язаної з втратою податкового резидентства. Якщо ви перебуваєте у процесі зміни податкового статусу, підготуйтеся до можливих викликів і забезпечте собі професійну юридичну підтримку. Пам’ятайте, що кожен випадок унікальний і вимагає індивідуального підходу.
